МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ

[jaga_lux_2]

                                               Слово "повстання" таємне
                                               Чув я, як в тирсі давно,
                                               Вечір збентежений темний
                                               Скиглив повстання зерном.
                                     В грудях моїх  зростала
                                     Хвиля бурхлива - живець,
                                     Подих скорботи невдалий
                                     Здатний не був вже на герць.
                           Також схопив я повстання
                           В жвавих ланах громовиць,
                           Чув я повстання в зітханні
                           Кволих байдужих телиць.
                                      Щось ще гойдається в думці - 
                                      Що? Небезпека, не варт?
                                      Солодко вмить перегнуться,
                                      Щастя підхопити вжарт.
                                                 Слово "повстання" палюче,
                                                 Блискавка грізна, зросло -   
                                                 Бачиш, як певно, жагуче
                                                 Світ обгортає крилом?...