jaga_lux_2: (pic#79432512 eye)
       Краткий комментарий к стиху Хвылевого. Метафора "повстання" разворачивается горизонтально, от земли, где зреет "зерно" до верхних небес. Земля - мать, рождающая самое естественное состояние человека и его духа, но поэт подчеркивает, что именно для Украины - так как давно уже скрыто это зерно в уникальном степном ковыле "тирсе".
Через человека, как проводника этой идеи, "хвилей" жизни она разливается по всей природе, кормящей человека и дающей вдохновение на "ланах громовиць". В следующей строфе раскрываются его тайные думы и чувства, полные тем счастьем жизни, которое поднимает человека вверх, в небу. А там уже блещут грозные "блискавки" - органично соединенные со словом "повстання", контрапунктом проходящее через весь стих, самим своим звучанием вызывающее встречное, и такое же "палюче"  душевное движение, когда читатель объединяется, и даже сливается с поэтом. Эти блискавки растут  до самого конца небес (или времен?) - вдруг "жагуче" охватывают всю вселенную, весь "світ"  горним /божественным крылом - и поэт (и мы) оказывается в центре мира, охваченного восстанием.
 "Жагуче" тут ключевое слово (жага - мое любимое слово, как вы поняли)- это жар мирового огня, вечного восстания духа - и это дух свободного человека, слабого, сомневающегося, но он не боится "небезпеки", его влечет к себе борьба, и весь мир его поддерживает, сберегает, вдохновляет - "обгортає". 
Поэт становится пророком - он предрекает поддержку восстания на высшем уровне, неизвестно и неважно кого: Бога или Князя мира (как Хвылевой его называет). Главное - он, и мы, и Украина в центре революции духа - т.е. перемены жизни, символом которой и есть "повстання".
   Это только несколько верхних слоев понимания - весь стих намного глубже.
jaga_lux_2: (mykola)

                                               Слово "повстання" таємне
                                               Чув я, як в тирсі давно,
                                               Вечір збентежений темний
                                               Скиглив повстання зерном.
                                     В грудях моїх  зростала
                                     Хвиля бурхлива - живець,
                                     Подих скорботи невдалий
                                     Здатний не був вже на герць.
                           Також схопив я повстання
                           В жвавих ланах громовиць,
                           Чув я повстання в зітханні
                           Кволих байдужих телиць.
                                      Щось ще гойдається в думці - 
                                      Що? Небезпека, не варт?
                                      Солодко вмить перегнуться,
                                      Щастя підхопити вжарт.
                                                 Слово "повстання" палюче,
                                                 Блискавка грізна, зросло -   
                                                 Бачиш, як певно, жагуче
                                                 Світ обгортає крилом?...
       


 



                  

Тіні

Sep. 18th, 2008 01:17 am
jaga_lux_2: (pic#79432512 eye)


В серпанках вечори проходять біля вікон, 
за пічкою квилить сіренький смуток. 
...Сьогодні дико... 
...Тіні, падають тіні. 
Свист нагая Тьєра, 
Хлопці! Скоріш на коні! 
Коні! 
Коні! 
Коні! 


Жах. 
Зав'юшилось обличчя кров'ю 
...на ярмарці колись. 
Чого ж ти, ніч, не сплянтувала брови? 
Чого? 


Темно, в голубих проваллях мряка, 
Я казками снити захотів, 
а небо найнялось напевне плакать... 
Старчихою — торбинка з сухарем, 
із зморшками турботи на чолі 


звернула доля на тернисту путь, 
А там, а там 
уже ідуть, 
ідуть, ідуть. 


Куди? 
Інтимно так колись приплили і відплили, 
плескалися моря... ой, човен мій нірець!.. 


...Тіні, падають тіні. 
Свист нагая Тьєра, 
Хлопці! Скоріш на коні! 
Коні! 
Коні! 
Коні! 
Жах.
          Микола Хвильовий (мій улюбленний вірш)

jaga_lux_2: (Default)

Безсмертні рядки геніяльного Миколи Хвильового

"Якщо яка-небудь нація […] виявляє свою волю протягом сторіч, щоб виявити себе, свій організм як державну одиницю, тоді всякі спроби так чи інакше затримати цей процес, з одного боку, затримують оформлення класових сил, а з другого — вносять елемент хаосу в світовий загально історичний процес. Замазувати незалежність порожнім псевдомарксизмом — значить не розуміти, що Україна буде доти пляцдармом для контрреволюції, доки не пройде той природний етап, який Західна Европа пройшла в часи оформлення національних держав…»

 Можна замінити слова "псевдомарксизмом" і  "контрреволюції" на любі сучасні - дуже підходить "псевдодемократія" та "реставрація імперії", хоча і контрреволюція (до помаранчевої) також в тему

«Психологічна категорія є жива людина з мислями, з волею, з хистами. Жива людина є громадська людина. Клясичний тип громадської людини вироблено Заходом. Як надбудова, він вплинув на економічний базис, на добробут февдалів і буржуазії. Він вплине й на добробут пролетаріяту. Його соціяльний сенс у його широкій та глибокій активності. Отже, не можна мислити соціяльного критерія без психологічної Европи».
а тут - все рівно краще не зможеш

Profile

jaga_lux_2: (Default)
jaga_lux_2

April 2011

S M T W T F S
      1 2
3 45678 9
10 11 12 13 14 15 16
17181920212223
24252627282930

Tags

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 22nd, 2017 10:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios