jaga_lux_2 | МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ

ЩО НАМ МОРОК

Там, де вітер
Лепетень
По підметах спорохнялих,
Коливались
Златовіти —
Йшов новітній день!

Гей! сідаймо всі на релі –
Гайдабурити гайда!..
Морок, смуток? Я веселий—
Молотка дзвінкий удар!

Тіні-
Зникли. Вечір синій
І — кривавий...
Що мені?
Я до цього також звиклий,
Як до мене тьмяні сни.

Уквітчали
Небо зорі.
Зорі списики у простір.
І сьогодні, як і вчора,
Морок хмуриться від злості.

А у мене біля серця
Сиза горлиця туркоче,
Серце з ретязя зірветься
І голубку залоскоче.

Що нам морок, що нам смуток?
Ми йдемо — наперекір,
Ми — весни найперші гуси,
Наші дні — червоний вир.