Специально решила напечатать повтор своей статьи - с целью напомнить читателям основные положеня и идеи.
Статью по новым материалам опубликую как можно скорее.
Система убийства поэта отработана не у нас, и не в наши времена. Живые поэты мало интересуют толпы народа - если они не пишут похабных стишков или сказок. Но после смерти - полная аналогия притче Андерсена: птичку, которая умерла от голода, потом похоронили с большим почетом. И ведь это все же лучше, чем ничего? Вспоминаю похороны Стуса - меня тогда очень интересовало, сколько среди идущих в первых рядах было тех, кто убил его своим равнодушием, доносами или активной травлей? Оказалось, достаточно. Однако стихам поэта повезло - их переписывали, учили, над ними мечтали, о них спорили. Его поэзия жила и при жизни, и после смерти - а я считаю счастливой судьбу поэта, который соединил свой гений с сердцем народа, переплелся с его судьбой, вошел органично в культурную традицию. Но не у всех украинских поэтов так сложилось - вернее, жизненный путь у многих оборвался так же трагически, но творчество было скрыто от людей, страна о них не знала, или заб( Read more... )
ХВИЛЬОВИЙ :: ЗЕЛЕНА ТУГА
Mar. 25th, 2010 09:33 pm
ЗЕЛЕНА ТУГА
Вівді Гутник
І
Напередодні злив
сумніву голубого
на кучері весни
я голову
кладу.
Хто не погас на зоряну дорогу,
а каравели дум
в пустелю не веде?
Ах, пам'ятаю я
— повстання на Вкраїні,
заграви, дзвін пожеж
— на барикади,— крик,
тривожні ночі, степ,( Read more... )
ТРІОЛЕТИ
І
Маковіє чайма * на воді—
То на сході проміння гуде,
Щоб покласти в колиску людей —
Маковіє чайма на воді.
Всесвіт хворий, хвилюйся, радій —
Се спаситель до тебе гряде...
Маковіє чайма на воді,
То на сході проміння гуде.
II
Мандарини із Мальти везуть( Read more... )
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: ПОЕЗІЇ
Jan. 8th, 2010 04:12 am
Безмежно журнії оселі,
Ваш пильний погляд на красу
У пісні навіть і веселій
Ранений сховує лосунь.
Яка то скорбна далечінь,
Коли у присмерки під тином
Натхненні діви й парубки
Село колишуть, ніби в казці,
Своїм ой-оканням лунким!
Жевріють спогади... про що?
Ох, повідь барв, не потопи
Жагучий потяг в безнадійя —
Степи! Степи!
Від вас,степи, я!
ХВИЛЬОВИЙ :: АРАБЕСКИ (уривок)
Jan. 3rd, 2010 06:08 am
Анатоль Петрицкий
ПРОРОЧІ СНИ, ПАЦЮК І СІРИЙ ЧОРТИК В БОЖЕСТВЕННО-НЕЗРІВНЯННІЙ КРАЇНІ...
...P. S. Я говорю не про чарівну мандрагору, я говорю про адамову голову: про метелика, що з черепом на голові. Мені навіть сни якісь химерні. З-під канапи вискочив звичайний пацюк з перебитим задом. Мені кажуть, щоб я його добив. Тоді я беру чималий молоток, і, коли пацюк іде на передніх лапах повз мене, я з гидливістю опускаю з силою молоток на його голову. Але диво: після мого удару пацюк раптом виріс, став розміром із болонку й пішов на задніх лапах, а на його голові я бачу череп: я говорю не про чарівну мандрагору, я говорю про адамову голову, про метелика. Тоді мені зупиняються мислі, і стоїть переді мною якась настирлива пляма, що може довести до божевілля. Я знову підводжу чималий молоток і з гидливістю опускаю з силою на пацюкову голову. Але диво: пацюк знову виріс і став розміром з фокстер'єра. Пацюк з перебитим задом іде на задніх лапках. В кімнаті тихо, за вікном тихо, і тільки на костьолі горить циферблат. Я мовчу.
( Read more... )
Это заметки по моей работе о Хвылевом, неотредактированные . Написаны в 2001 году.Знак / или ?говорит об отсутствии редакции, ++ или ... об отсутствии примеров, цитирования, которое предполагалось вставить позже.
В рамках теории постструктурализма «разрыв» является одним из основных базисных понятий для характеристики каузальности всего процесса возникновения и развития модернизма. В работах Бахтина, ...Кристевой обосновывается как принцип «подрывная деятельность литературы – вечный спор – контестация – художников слова с предшествующей культурной (и идеологической) традицией»; вследствие чего и является миру как некое явление естественного развития «модернизм – законный и последовательный выразитель этой революционной практики литературы».
Естественным же появление модернизма считается вследствие природной особенности психологической реакции индивидуума на изменяющееся контекстное поле в русле развития буржуазно-капиталистического общества?, или по-другому – общественного и технического прогресса. Оказавшись под сильным давлением капиталистических общественных отношений индивид самовыражается через текстово-знаковый ряд, раскрывая таким образом подсознательную мотивацию, ассоциативные связи и метафорическое интуитивное проникновение в некую подразумеваемую суть вещей, которая понимается и вследствие этого формулируется постструктурализмом весьма расплывчато – именно по причине импульсной реакции, не поддающейся четким научным определениям.
Таким образом, возникновение авангарда базируется на индивидуальном сознании, хотя и связанным политически или социально в своих реакциях. Неоспоримое доминирование теории психоанализа Фрейда-Юнга, расщепление индивидуального сознания, подсознания и сверхсознания, «шизофреничность и параноидальность» текстов как зеркало, верно отражающее отрывистость/ обрывистость /фрагментарность восприятия мира творцами искусства ХХ века. (Под текстами следует понимать любое вещественное произведение искусства – литературные произведения, живописные полотна или музыкальные опусы).
I. Однако не «разрыв» послужил причиной возникновения и развития модернистского искусства в тех странах, которые, подобно Украине, сами были долго оторваны от всех культурных традиций, - и уж конечно не волны внутреннего эроти( Read more... )
ХВИЛЬОВИЙ :: ЗЕЛЕНА ТУГА :: V частина
Jun. 18th, 2009 06:39 am
V
Контрреволюція!
Контрреволюція!
Контрреволюція!
.......................................
Товаришу! Товаришу крицевий!
Це ж я крізь мур важкий
вселюдської скорботи
в ставах прийдешнього
очима поринув.
Не кожний соколить,
не кожний в нетрях броде,
а я у нетрі йду
за золотом життя.
Куди звернувся я?
Дощі! Дощі
і мряка!
Куди дивлюся я?
— Запорошило.
— Ніч!
Крізь хуртовини
рев,
далекий дзвін на сполох,
( Read more... )
ХВИЛЬОВИЙ :: З ОДНОГО БОКУ ПОСІПАКИ...
May. 20th, 2009 05:00 am
З одного боку посіпаки, продажники, кнурці,
А з другого мерці,
Або не хочуть до нас іти з блакитним словом.
О, де ж ти? Де ти, златоустий
Співець індустрій?
Від цукроварні, що лелів
Рясно-зелений погляд поля,
До рудні крок.
І потихесеньку туди, під браму...
Мамо! Мамо!
Ми вже не бачимо твоїх квіток,
А наші груди хочуть ласки...
Ох, ласки-казки
Про життя прийдешнє.
Послухай, весно гуртова!
Наш потяг в небо не погасне —
Він — спіле сонце у жнива,
Того й чекає забуяти,
Як після дощику рілля...
Та хто ж візьметься оспівати
Закинутих хохлів в Донбас?
То ми до вас, коханії брати,—
Бо з музой одружились вже
І з вами підемо ТУДИ —
За обрій.
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: МОЯ ЗОЛОТА БЕРЕЗА
Apr. 26th, 2009 06:48 amМоя золота береза
зажурно дивиться в вогку імлу.
О, де ви, де ви, зелені плеса
моїх розпорошених дум?
Вчора доходив до тропіка
і в палкучих просторах запалював душу,
а сьогодні я, кучерявий хлопчик,
до льодового океану рушив.
Собакою буду верещати,
ніби гицель мене в неминучі обценьки.
Я пручатимусь—не хочу за грати,
не хочу!
Піду я у робітничий квартал,
заховаю там склизький сум...
Ах, яку я важку вагу
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: EX ORIENTE LUX
Apr. 15th, 2009 05:08 amПрисвята Правобережжю
Громи... а може, й не громи?
...вози у північ брукували
І з'їхали на грунт м'який...
Навіяв вітер ти( Read more... )
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: СОНЯЧНА ВАГА
Apr. 1st, 2009 12:50 amСОНЯЧНА ВАГА
Рудії сонячні м'язи
В обіймах міцно тиснуть-тиснуть...
Але вагу я цю носив,
Як сурма срібноструйну пісню.
Гнідої спеки оберемок
Лежить у мене на спині,
І вдалечінь неначе йдемо
З тобою, золотий паліє.
Куди? Куди? Та звісно ж —
Туди, туди, за обрій чалий...
...Я вдарив ще раз топірцем
І грюки лунко поплигали.
Після всіх наших чудових шоу якось спало мені на думку це прекрасне загадкове оповідання, з "реальними результатами капебеу". Тайгайський міст, татари, очі Голгофою, Миклухо-Маклай і папуаси, тульский акцент, Хеопс-Хуфу, таємна Мафія, Байкал( Read more... )
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
Mar. 12th, 2009 04:08 am
Битими шляхами, побитими
...буряк рясно поле вкрив...
рипіли вози, гарби —
йшли: час вів.
Співали пісні голосно,
а на розі висвистував димар.
Далечінь вабила,вигравала
(кольорами: фортеці),
а позаду обізветься
пітьма.
Та невже то, братці, нема далі шляху?
Та невже то завше золотеє поле?
Ой ти моя чорнобрива воле!
Тільки далі шукати тебе...
Тільки далі!
...І в душі захлюпочеться дзвін.
...Молотки! Молотки!..
...Далі. Далі!
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: УРИВКИ
Mar. 4th, 2009 04:51 am
УРИВКИ
І
В темно-синю ніч
Ми по драбині на спис.
Наша струмоча річ
З нами на зоряний віз.
Вітер в оглоблі хмар,
Місяця ріг — дуга,
Грім один удар —
О буревіє, шугай!
Хутко небесний килим
Блузою буде весь,
Буйно-залізний грім
Грюком оддасть честь.
Хочемо ще капелюх —
Онде Волосожар,
3 різнокольорих дуг
Зробимо пояса шар.
Ми роздеремо ніч,
Задзеленчить зоря,
Наша біжуча річ
Лине туди, за моря.
II
На Марс! На Марс! В ряднині хмари,
Що суне в пащі димарів,
Під молотків міцні удари
Наш натовп вгору —
Летів.
Уже земля, як всі планети —
Як зірка оком у глибінь.
А ми... а ми — що блиск комети,
У сферах сонця — голуби.
А там життя, там — не провалля,
Країни інші систем других...
Наш пал туди, все вище, далі,
Як фуга біг.
Сатурн горить, чекає натовп...
Чекай, чекай! до тебе ми —
Нас цілий світ, нас так багато,
Ми весняні, гучні громи.
І пал наш знову грямує в Космос,
А наше серце — в гондолі злив...
Туди, в блакитні гарячі грози,
Стрілою натовп —
Летів.
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: ДОСВІТНІ СИМФОНІЇ
Feb. 25th, 2009 05:40 pmВ этом удивительном и загадочном стихотворении много странного и скрытого. Хотелось бы только от( Read more... )