МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: EX ORIENTE LUX

[jaga_lux_2]

       ЕХ ОRІЕNТЕ LUХ
                                Присвята Правобережжю

Громи... а може, й не громи?
...вози у північ брукували
І з'їхали на грунт м'який...
Навіяв вітер тишу.
              ...тишу.
І гаснуть блискавиці.
Заколоратурила кольорами веселка,
закрапала —
             рудий,
                 фіолетовий,
                      синій.
І от земля відчула
            теплінь крокуючого ранку,
як річці воду в дощ...
Зі сходу
       ...кучугури кучугурили там.
         Зі сходу
         струмкуе дим.
Зі сходу горлиця летить —
                 на зяб!
Затріпотіла крилами
                 на зяб!
А я прозірний вийшов на Полтавську
                   та на Велику Могилу
і -
— Е-гей!
— Сюди!
…............................................
Над країною, над пшеничною,
жовтоцвітною, голубиною,
піднялись списи
димарів.
Та й зашуміла зелена туга —
                         заметушилася.
Пішли по луках перегуки,
полинула луна.
Аж до самотнього далекого млина
                               полинула луна.
А з Криворізького
                                та Донецького
на степи, на поля Запорізькії
голоси-гудки, ніби повінь нот,
та скликали світ під своє шатро.   
Чуєш, Дніпре!                              
 ...на сході в сум вплелося світло,
вплелося світло — в сум.
...Коса.
Зі сходу
                 ...кучугури кучугурили там.
Зі сходу
              дим!
...клаптиками, струмочками
по голубих полях, з надхмарні,
забутим спогадом доби архейської
                      (період гнейсів),
клаптиками, струмочками...
Зі сходу
          дим.
........................................................
 Ми стали на грунт,
на грунт індустрії-комуни.
(А ви?)
І нас ніхто не переможе.
Ми захлинули простір,
і подих вітру (зі сходу вітру)
погладив нам долоні.
(А вам?..
                   Ах, бризни, кров,
                   бо ми є ви із іншим змістом!)
Так знайте —
                   біля жердин горить мета,
як діамант в гущавині темряви.
Тримаймо стяг міцніш
                      індустрії-комуни!
Не проза це, а пісня відродження!
Нас не сотні, а мільйони
шукають вищих берегів
                    цивілізацій
в різноманітних переливах
сопілок різних.
Тримайте стяг міцніш
                        індустрії-комуни!
...........................................................
І зашумів у лісі потяг...
...........................................................
То перший був.
...Галюциную я чи ні?
Зі сходу
кучугури кучугурили там.
Зі сходу
        струмкує
                    дим!