МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
Mar. 12th, 2009 04:08 am
Битими шляхами, побитими
...буряк рясно поле вкрив...
рипіли вози, гарби —
йшли: час вів.
Співали пісні голосно,
а на розі висвистував димар.
Далечінь вабила,вигравала
(кольорами: фортеці),
а позаду обізветься
пітьма.
Та невже то, братці, нема далі шляху?
Та невже то завше золотеє поле?
Ой ти моя чорнобрива воле!
Тільки далі шукати тебе...
Тільки далі!
...І в душі захлюпочеться дзвін.
...Молотки! Молотки!..
...Далі. Далі!