МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ :: ПРИЙДЕ СЮДИ

[jaga_lux_2]

 

                 ***

Прийде сюди холодна, вечірня,

де метелить, метелить одуванчика пух,

і запахне пожаром далеким загірним,

і тебе я згадаю на возі, в степу.

Упаду, упаду в розпуці на роси,

лебединно прокинусь туди, на вирій.

Ах, із білих гречок підвелася осінь

і на пасіку лине останній рій.

Чи це ти, чи не ти — золотії рамена.

На устах огірок і баштан крізь туман.

Чи не прийдеш, як осінь, коханко, до мене,

положу на рамено тобі діамант.

Зараз згадую очі — горлиці очі

(кропива, і тини, і кілки в сум).

Під сорочкою груди, мов дух огірочний,

і стрічки, і вінок, і гадючку-косу.

Упаду, упаду в розпуці на роси.

За серпневим баштаном не легіт горить —

то бреде по ланах у задумі осінь,

то в червінцях загрузли бори.